Теги: #Ветеранська політика #Національно-патріотичне виховання
29 червня відбулася зустріч студентів навчально-наукового експертно-криміналістичного інституту НАВС з ветераном 112-ї окремої бригади територіальної оборони Миколою Козенком. Символічно, що саме цього дня рівно 30 років тому Микола отримав диплом випускника слідчо-криміналістичного факультету Української академії внутрішніх справ.
Після закінчення вишу Микола Козенко працював експертом-криміналістом у галузі балістичних досліджень, потім перейшов в оперативно-розшукову службу. Працював у підрозділах боротьби з економічною злочинністю, отримав звання підполковника міліції.
2014 року пішов добровольцем на захист України та брав участь в АТО, дістав поранення. У перші дні повномасштабного вторгнення він знов став на захист – долучився до сил територіальної оборони. Понад чотири роки аж до червня 2026 року воював у складі 112-ї окремої бригади ТРО, дістав кілька поранень.
Організувала зустріч студентів 301 СЕ навчальної групи з ветераном у межах кураторської години професор кафедри криміналістичного забезпечення та судових експертиз Олена Воробей.
Під час зустрічі Микола Козенко розповів майбутнім судовим експертам про досвід роботи в Експертній службі МВС, навів цікаві приклади з експертної практики. Згадав про воєнні будні, розповів про те, як разом з друзями долучився до захисту Києва у складі ТРО, про виконання бойових завдань на Донецькому напрямку та інших зонах бойового зіткнення.
Студенти активно ставили питання гостю і про часи експертної роботи, і про бойовий досвід. На завершення учасники вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання.
Зустріч виявилася цікавою і корисною для здобувачів вищої освіти, а ветеран із задоволенням вперше за 30 років побував у стінах рідного інституту, оглянув навчальний корпус і територію, відзначив позитивні зміни в закладі. Приємні враження залишилися в гостя і від спілкування з молоддю – майбутніми судовими експертами. Микола Козенко зазначив, що саме заради прийдешніх поколінь і він, і його побратими боронять рідну землю, не шкодуючи власного життя.
