Національна академія внутрішніх справ

22 липня 2020 року видатному вченому, доктору юридичних наук, професору, заслуженому діячу науки і техніки України Анатолію Петровичу Закалюку виповнилося б 90 років.

Анатолій Петрович народився в м. Житомирі. Після закінчення середньої школи вступив на юридичний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка, який закінчив з відзнакою 1953 року. Після навчання обіймав посаду помічника прокурора м. Вінниці (1953–1955), також працював у партійних органах. Постійно займався науково-дослідною роботою.

Протягом тривалого часу (1972–1992) працював у Всесоюзному науково-дослідному інституті МВС СРСР на посадах заступника начальника, а згодом – і начальника Київської науково-дослідної лабораторії (з 1978 року – філія Всесоюзного ВНДІ МВС СРСР).

1973 року захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук «Социальная и юридическая характеристика общественного воздействия в сфере предупреждения преступности», а 1987 року – докторську дисертацію «Теорія і практика індивідуального прогнозування та профілактики злочинної поведінки». За роки діяльності в Київській науково-дослідній лабораторії Анатолій Петрович займався прикладними кримінологічними дослідженнями, вивчав проблеми кримінологічної експертизи, питання профілактики злочинів тощо.

Упродовж 1992–1996 років був заступником начальника Української академії внутрішніх справ (проректором з наукової роботи), начальником відділу організації науково-дослідної роботи. Протягом 1996–2010 років обіймав посаду начальника Управління (відділу) у зв’язках з державними, судовими та правоохоронними органами апарату Президії НАПрН України. Був обраний Головою Координаційного бюро з проблем теорії кримінології та кримінологічних досліджень АПН України (1994–2010).

З 1996 року став членом експертної ради ВАК України з юридичних і політичних наук, а з 1998-го – Віце-президентом Кримінологічної асоціації України (1998).

Був відповідальним членом редакційної колегії офіційного науково-практичного видання «Вісник Верховного Суду України», входив до складу редакційних колегій низки наукових фахових видань.

Плідну працю Анатолія Петровича Закалюка відзначено державними нагородами: орденами«Знак пошани» (1967), «За заслуги» ІІІ ступеня (2005), 10-ма медалями Радянського Союзу, Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2003). Також його удостоєно почесного звання «Заслужений діяч науки і техніки України» (1998) і звання лауреата Премії імені Ярослава Мудрого (2008).

2007 року Анатолій Петрович опублікував працю «Курс сучасної української кримінології: теорія і практика», що стала узагальненням його наукової діяльності. Це перше видання, у якому було висвітлено кримінологічні характеристики найпоширеніших в Україні суспільно небезпечних видів злочинів, проблеми протидії та запобігання їх учиненню.

2008 року вийшло друком видання у 5-ти томах «Правова система України: історія, стан та перспективи», у підготовці якого брав актину участь Анатолій Петрович.

Напрями наукової діяльності А.П. Закалюка: наукове забезпечення законотворчого процесу; проблеми реформування судової та правоохоронної систем; методологія та перспективи кримінологічних досліджень; кримінологічна експертиза; прикладна кримінологія; реформування та демократизація правоохоронної системи; запобігання та протидія корупції, організованій злочинності, а також зловживанням та іншій недоброчесності під час здійснення правосуддя; гармонізація українського законодавства і практики його застосування щодо запобігання та протидії злочинності згідно з європейськими рекомендаціями.

Анатолій Петрович Закалюк був не лише видатним ученим та організатором науки, а й непересічною особистістю і глибоко порядною людиною. Відповідальність, виваженість, відданість справі й енциклопедичність знань – це лише окремі його риси, завдяки яким його завжди цінували та нині пам’ятають вдячні учні, колеги й послідовники.

Кафедра кримінології та кримінально-виконавчого права НАВС