Національна академія внутрішніх справ

У 2018–2019 роках наукова спільнота та громадськість України на державному рівні відзначали 250 років подіям Коліївщини. В сучасній історіографії Коліївщина переосмислюється як національно-визвольний рух українського народу ХVІІІ ст., боротьба за відновлення власної держави. В Україні нині це чітко переплітається з державницькою ідеологією, адже, як і кілька сотень років тому, українці сьогодні змушені зі зброєю в руках відстоювати незалежність і територіальну цілісність своєї держави.

У 2018–2019 роках наукова спільнота та громадськість України на державному рівні відзначали 250 років подіям Коліївщини. В сучасній історіографії Коліївщина переосмислюється як національно-визвольний рух українського народу ХVІІІ ст., боротьба за відновлення власної держави. В Україні нині це чітко переплітається з державницькою ідеологією, адже, як і кілька сотень років тому, українці сьогодні змушені зі зброєю в руках відстоювати незалежність і територіальну цілісність своєї держави.

Конференція, що відбулася 15 липня 2019 р., не випадково була організована на Черкащині, у містечку Лисянка, адже саме цей край був одним із епіцентрів подій 1768 – 1769 років. Тоді на визволених козацько-гайдамацькими загонами теренах владу Речі Посполитої змінював козацький владний устрій, відновлювалась полково-сотенна адміністрація за принципом часів Богдана Хмельницького. Ці землі були одними з перших, де у вирі подій гайдамацького руху проходили зачатки відновлення Української державності, а Максима Залізняка 21 червня 1768 р. було проголошено Гетьманом Правобережної України.

Конференція відбулася на виконання Постанови Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв» № 2287-VIII від 8.02.2018 р. та Додатку до Постанови і стала фактично останньою у переліку заходів на відзначення 250 річчя Коліївщини, що їх 9 червня 2018 р. розпочав Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини конференцією «Коліївщина 1768 – 1769 рр.: вектори історіософського осмислення».

Учасники заходу зупинились на краєзнавчих питаннях та ролі краю у національно-визвольній боротьбі ХVII – ХVIII століть (краєзнавці М.П. Демчук, М.Т. Лаврега), презентуючи 30–31 число науково-популярного журналу «Добридень», виокремили його роль щодо виховання у молоді патріотизму, любові до історії України (професор В.М. Щербатюк), висвітлили публікацію наукових досліджень з питань Голодоморів в Україні на сторінках означеного журналу (професор Ю.В. Сокур), зупинились на причинах Коліївщини, початку повстання та його розгортання на теренах сучасної Черкащини (член кореспондент Національної академії педагогічних наук В.П. Капелюшний), обґрунтували національно-визвольні чинники та наслідки Коліївщини для українського державотворення (професор П.П. Захарченко).

Учасники заходу акцентували увагу на краєзнавчих питаннях і ролі краю в національно-визвольній боротьбі ХVII–ХVIII ст. мали змогу ознайомитися зі змістом чергового випуску науково-популярного журналу «Добридень», зупинилися на причинах Коліївщини, розгортання подій на теренах Черкащини, обґрунтували національно-визвольні чинники та значення Коліївщини для українського державотворення.

Аудиторію зацікавила також книга «”Колективна біографія” козацько-гайдамацьких ватажків Правобережної України початку ХVІІІ ст. – 1769 року», яку презентувала О.В. Щербатюк, декламування І.А. Мацелюх уривка з поеми Тараса Шевченка «Гайдамаки».

Учасники заходу дійшли висновку , що розробка і роз’яснення проблем, які стосуються гайдамацького руху і подій під назвою «Коліївщина» 1768 – 1769 рр. на Правобережжі та, як виявлено в архівних документах, і на лівому березі Дніпра, потребують подальших конструктивних наукових уточнень. Виникає потреба визначення місця і ролі Коліївщини у визвольній боротьбі українського народу ХVІІІ ст. та в його державотворчій діяльності.

Кафедра історії держави та права