Національна академія внутрішніх справ

Бій під Крутами, що відбувся 29 січня 1918 року, став символом патріотизму й жертовності в боротьбі за державну незалежність. Сьогодні, 103 роки потому, Україна вшановує світлу пам’ять юних героїв. Долучилися до заходів і курсанти ННІ № 3 НАВС.

«Подвиг героїв Крут: подвиг через століття» – за такою назвою в загальній бібліотеці інституту відбувся урок пам’яті для курсантів 1-го курсу. Директор інституту Дмитро Андреєв провів історичний екскурс для молоді, нагадавши хронологію подій того дня. Звертаючись до присутніх, він зазначив, що битва під Крутами була боєм за майбутнє України, а подвиг молодих захисників 1918 року став символом незламності українських воїнів, що надихає українців на сміливі вчинки та героїзм заради незалежної Батьківщини.

Хвилиною мовчання майбутні правоохоронці вшанували пам'ять героїв – юнаків добровольчого студентського загону, які відстоювали право українського народу жити у власній державі.

Перегляд відеоролика «Це вогненне слово – Крути», який підготувала бібліотекар загальної бібліотеки ННІ № 3 Оксана Батрак, дав змогу глибше зануритися в події через століття та відчути дух тієї доби.

Авторський вірш «Я пам’ятаю той останній подих...», присвячений загиблим юнакам, продекламувала курсант 1-го курсу Тетяна Форманюк.

На тематичній виставці «Незламність українського народу» курсанти ознайомилися з літературними творами й архівними матеріалами, присвяченими Героям Крут.

Я пам’ятаю той останній подих...

Я пам‘ятаю той останній подих...
І пам‘ятаю ті калюжі крові на снігу.
Ще пам’ятаю радість Муравйова,
Коли потрапили ми в ту «біду».

Нас було двадцять сім,
Студентів та курсантів-юнаків.
Хтось мріяв повернутись і довчитись,
Хтось – до генерала дослужитись…

Ми захищали свободу Батьківщини,
Щоб рідні наші жили в спокої та мирі.
Не вміючи тримати й шаблі у руках,
Ми боронили рідний край.

Якою ж злістю наповнились очі
Муравйова, коли його воїни
полягли на полі бою.

За це і він нам відімстив.
За те, що виграв тут не він!
За те, що дали змогу УНР укласти
«Берестейський мир».

І не одразу нас Вони убили,
Закатувати до смерті хотіли,
Та ми, незламні діти Батьківщини,
Боролися за життя на Україні.

Коли ним було сказано: «Стріляй» –
ми на прощання заспівали гімну нашого слова.
І ми, ні в чому ще не винні діти,
Були розстріляні тут, на станції «Крути».

Авторський вірш Тетяни Форманюк

ГВСРД ННІ № 3 НАВС