Національна академія внутрішніх справ

Історія створення

Створення в Києві у 1960 році (на базі реформованих філії Вищої школи МВС СРСР і пізніше – Київської спеціальної середньої школи міліції МВС СРСР) Вищої школи МВС УРСР поставило перед її керівництвом і професорсько-викладацьким складом нагальні проблеми щодо організації навчальної та науково-дослідної роботи. Серед основних і першочергових із них – комплектування вищого навчального закладу висококваліфікованими викладачами й науковцями, стройовими командирами, підготовка та затвердження  навчальних програм, проведення наукових досліджень тощо.

Відповідно до статуту вищого навчального закладу (на той час) питання організації та забезпечення навчального процесу, методичної, наукової, кадрової діяльності, захисту професійних і соціальних інтересів колективу вирішувалися через раду школи. До першого складу ради, як засвідчує протокол її засідання від 19 вересня 1960 року, входило 15 осіб.

Затверджений 7 грудня 1962 року Статут Київської вищої школи МОГП УРСР визначив мету та правові засади роботи ради: «Для розгляду основних питань діяльності Вищої школи при начальнику школи і під його головуванням створюється рада, яка проводить свою роботу згідно із положенням, затвердженим Міністерством вищої і середньої освіти Союзу РСР».

До складу ради Вищої школи входили начальник школи (голова), заступник начальника школи з навчальної та наукової роботи, помічник начальника школи із стройової частини, начальник навчального відділу, начальники провідних кафедр, авторитетні представники професорсько-викладацького складу та громадських організацій школи, а також досвідчені фахівці та керівні працівники органів охорони громадського порядку. Склад ради Київської вищої школи затверджувався міністром охорони громадського порядку УРСР за поданням начальника Вищої школи строком на три роки.

Рада Вищої школи посилила свій вплив на покращення навчальної роботи та наукової діяльності, запровадила на постійній основі атестацію наукових і науково-педагогічних кадрів, особливу увагу акцентувала на вдосконалення практики та підвищення вимогливості до здобувачів вчених звань доцента та професора.

У різні роки раду Вищої школи очолювали керівники вищого навчального закладу закладу: B.C. Стеценко, О.М. Бровкін, І.Л. Дегтярьов,  В.Ф. Захаров та В.М. Сніжинський.

У січні 1983 року, за ініціативи начальника Київської вищої школи генерал-лейтенанта міліції В. Ф. Захарова, рішенням МВС СРСР до штату школи було введено посаду вченого секретаря, яку послідовно обіймали:  С.І. Бражник, Р. А. Калюжний та В.І. Женунтій.

Після проголошення незалежності України та створення згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1992 року Української академії внутрішніх справ колегіальний орган управління вищим навчальним закладом набув статусу Вченої ради.

Положенням про Вчену раду передбачалося, що вона діє як дорадчий орган, вносить рекомендації керівництву навчального закладу щодо об’єднання зусиль колективу на забезпечення виконання законів, постанов уряду та інших нормативних актів. У Вченій раді поряд з керівниками навчального закладу працювали вчені, представники МВС України, авторитетні практики органів внутрішніх справ, а з листопада 1989 року, як ознака розвитку демократії, до її складу було включено представників із числа слухачів і курсантів.

У рішеннях Вченої ради того періоду зазначалося, що професорсько-викладацький склад проводить значну роботу з удосконалення навчального процесу; прагне, щоб випускники одержали міцні теоретичні знання, практичні вміння та навички організації й застосування сил, засобів, методів і прийомів попередження, розкриття та розслідування злочинів, охорони громадського порядку, захисту життя, здоров’я, законних прав та інтересів громадян.

Після надання Указом Президента України в грудні 1996 року академії статусу національного вищого навчального закладу,  її перейменування в Національну академію внутрішніх справ України,  реорганізацію в Київський національний університет внутрішніх справ, а в серпні 2010 року в Національну академію внутрішніх справ, прийняття Законів України «Про вищу освіту» та «Про Національну поліцію» статус Вченої ради зберігся, а її завдання та повноваження розширилися. Свою діяльність вона здійснює на принципах колегіальності, органічної єдності науки, освіти та практики, збалансованості співвідношення фундаментальних і прикладних наукових досліджень, комплексного підходу та плановості щодо розв’язання управлінських, освітніх, наукових, фінансових та інших питань діяльності академії.

Основними завданнями Вченої ради НАВС є:

- визначення основних поточних і перспективних напрямів управлінської, освітньої, науково-методичної, науково-дослідної, інноваційної та фінансово-господарської діяльності, виховної, кадрової та психологічної роботи академії;

- розв’язання питань організації освітнього процесу та наукових досліджень в академії з метою підготовки фахівців, які відповідають сучасним вимогам, їх перепідготовки та підвищення кваліфікації;

- забезпечення контролю за якістю освітньої діяльності, якістю вищої освіти та впровадженням новітніх технологій навчання;

- координація діяльності структурних підрозділів та їх вчених рад, спрямування їх зусиль на модернізацію системи підготовки фахівців та виконання покладених на академію завдань.

До складу Вченої ради НАВС входять за посадами ректор, перший проректор, проректори, директори (начальники) навчально-наукових інститутів, декани (начальники) факультетів, учений секретар, директор бібліотеки, керівник фінансового підрозділу (головний бухгалтер), керівники органів самоврядування та виборних органів первинних профспілкових організацій працівників академії (голова профкому, голова Координаційної ради студентського (курсантського) самоврядування), а також виборні представники, які представляють наукових, науково-педагогічних працівників і обираються з числа завідувачів (начальників) кафедр, професорів, докторів філософії, докторів наук, виборні представники, які представляють інших працівників академії і які працюють у ній на постійній основі, виборні представники докторантів, ад’юнктів, слухачів, курсантів, студентів відповідно до квот, визначених Статутом НАВС.

Вчену раду вищого навчального закладу з часу проголошення незалежності України очолювали його ректори: В.І. Розенко, Я.Ю. Кондратьєв, Є.М. Моісеєв, В.В. Коваленко, В.В. Чернєй. З січня 2025 року Вчену раду Національної академії внутрішніх справ очолює доктор юридичних наук, професор, полковник поліції Р.А. Сербин. Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» 31 січня 2025 року його обрано головою Вченої ради НАВС шляхом проведення таємного голосування.

Роботу Вченої ради організовує учений секретар Вченої ради, посаду якого послідовно обіймали: В.І. Женунтій, Т.С. Ткаченко, А.О. Лігоцький, А.В. Іщенко, В.С. Кузьмічов, В.І. Олефір, О.Є. Користін, С.Ф. Константінов, а з серпня 2015 року - доктор юридичних наук, професор, заслужений працівник освіти України В.В. Василевич.

Про високу кваліфікацію членів Вченої ради свідчить той факт, що серед докторів наук і професорів, які в різні роки входили до складу Вченої ради та нині плідно працюють у її складі, відомі науковці – академіки  В.Д. Бабкін, А.П. Закалюк, В.В. Копєйчиков, М.В.Костицький, П.П. Михайленко, В.І. Шакун, член-кореспонденти Академії правових наук України Ю.І. Римаренко, А.М. Колодій, член-кореспондент Академії педагогічних наук України Я.Ю. Кондратьєв, доктори юридичних наук, професори С.С. Бичкова, В.І. Василинчук, С.Д. Гусарєв О.М. Джужа, Ю.О. Заіка, О.Г. Колб, С.Ф. Константінов, О.В. Кузьменко, М.В. Лошицький, Д.Й. Никифорчук, А.В. Савченко, Л.Д. Удалова, С.С. Чернявський, доктори наук Д.В. Андреєв, Є.Ю. Бараш, О.І. Кудерміна, Ю.Ю. Орлов, Р.А. Сербин, професори С.М. Решко та В.Д. Сущенко.

• Важливо
• Навчальні підрозділи