Національна академія внутрішніх справ

За висновками Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) встановлено, що зростання прибутку у вигляді доходів від заробітної плати і доходів найбільш заможних родин призводять до значного зростання нерівності у суспільстві. А це, в свою чергу, має руйнівні економічні та соціальні наслідки. Поряд із профспілками державні витрати на соціальні потреби і громадське обслуговування є найбільш потужними рушійними силами для досягнення рівності і соціальної справедливості. Бо метою державних витрат і державних послуг є досягнення суспільної мети, що може включати гарантування загальної освіти та забезпечення достатку до надання медичних послуг.

Окремі експерти стверджують, що державні витрати є тягарем для ринкової економіки і наполягають на скороченні державних розходів. Проте економічна історія вже понад століття демонструє зовсім протилежне: економічне зростання йде рука в руку зі зростанням державних витрат на соціальні потреби. Державні витрати продовжують зростати разом зі зростанням внутрішнього валового продукту.

У більшості країн, що входять до Організації економічного співробітництва та розвитку, державні витрати на охорону здоров’я домінують, за винятком США та Мексики. Порівняльні дані показали, що система охорони здоров’я, яка фінансується приватним сектором, обходяться набагато дорожче і дає гірші результати, ніж державні.

У нещодавно проведених дослідженнях у 163 країнах світу було виявлено, що збільшення державних витрат на охорону здоров’я значно зменшило рівень дитячої смертності, а приватні витрати призвели до збільшення цього показника. Якщо ж приватні витрати на охорону здоров’я замінити на державні, то кількість випадків смерті дітей можна було б значно скоротити.

Слід зазначити, що в США на приватну охорону здоров’я витрачають понад 9% від внутрішнього валового продукту, але якість медичних послуг значно гірша, ніж у такій країні як Бельгія, і в набагато біднішій країні – Кубі.

Статтею 49 Конституції України (в редакції 1996 року) передбачено, що громадяни нашої держави мають право на охорону здоров’я та медичну допомогу, яка забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно.

У доповіді Міжнародного дослідницького центру громадського обслуговування зазначено, що в основних країнах з розвиненою економікою на охорону здоров’я та освіти припадає близько 5,5 % від ВВП. Наслідки змін податкової політики і жорсткої економії за останні роки показали, що скорочення державних витрат на соціальні програми негативним чином позначилось на нерівності населення. А державні витрати на охорону здоров’я, освіти і житла справляють позитивний вплив на розподіл доходів у суспільстві.

Олексій Стародуб