Національна академія внутрішніх справ

26 квітня 2016 року виповнюється 30 років з дня аварії на четвертому блоці Чорнобильської атомної електростанції. Ця техногенна катастрофа 20-го століття, з витоками радіації, завдала значної шкоди нашій державі з людськими жертвами та подальшим негативним впливом на стан здоров’я населення.

Через місяць після аварії, тобто 26 травня 1986 року, вміст небезпечних радіоактивних ізотопів по Києву складав: йод – 131 – 13,7%, цезій – 137 – 2,1%, стронцій – 90 – 0,9%, період напіврозпаду яких сягає десятки років. На той час показник забрудненості радіонуклідами по Києву був 216 мкр на годину, а найбільш забрудненими місцевостями були Байкова гора, Голосієво, вулиці Братіславська, Блакитного, Курнатовського, Кіквідзе, Фрунзе та лісопаркова зона на схилах Дніпра.

На практиці при контрольному замірі рівня радіації береться один рад, що умовно дорівнює одному рентгену. Наприклад, у США основним показником опромінення є рентгенівське випромінювання, що застосовується в медицині. Природний рівень опромінення складає 0,04 рад на рік, або три ради протягом 70-річного життя людини. Повна фонова доза, ортимана природним шляхом, складає 0,1 рад на рік. Смертельна доза дорівнює 400 рад, а половина цієї дози може викликати променеве захворювання.

У 1957 році Міжнародна комісія по радіологічному захисту населення встановила допустиму дозу опромінення в 5 рад на рік. Гранично допустима доза опромінення для населення повинна складати 0,5 рад на рік. Існує хибна думка про те, що рівень опромінення нижче гранично допустимого не викликає ушкоджень, але насправді будь-який рівень опромінення є небезпечним, бо це впливає на хромосоми, що в свою чергу може викликати мутацію. Генетиками встановлено, що швидкість природних мутацій визначається природною радіоактивністю, а будь-яке збільшення штучного опромінення може прискорити процес аномальних явищ і мутацій. Тому слід зробити все можливе аби запобігти розробці, накопиченню та застосуванню ядерної зброї, що може призвести не тільки до значних збитків для земної цивілізації, а й негативно позначитися в цілому на житті нашої планети.

Ст. науковий співробітник
Олексій Стародуб