Національна академія внутрішніх справ

Розроблення законопроекту було викликано необхідністю законодавчого врегулювання застосування положень нового Кримінального процесуального кодексу України стосовно особливостей досудового розслідування кримінальних проступків та їх судового розгляду.

Законом запроваджується спрощений порядок досудового розслідування у формі дізнання всіх кримінальних правопорушень невеликої тяжкості, що, безумовно, сприятиме зменшенню навантаження на органи досудового слідства. До прийняття цього закону лише слідчі здійснювали досудове розслідування за всіма заявами та повідомленнями, в яких містяться відомості про кримінальні правопорушення. Після введення поняття «кримінального проступку» та спрощеної процедури його розслідування слідчі зможуть сконцентруватися на розкритті тяжких та особливо тяжких злочинів.

Так, кримінальний проступок є діянням (дією чи бездіяльністю), за вчинення якого передбачене покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян (51 тис. гривень) або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

Відтепер, керування транспортом у стані сп’яніння є кримінальним проступком, за який передбачено покарання у вигляді штрафу від 17 до 34 тис. грн. і заборона керувати до трьох років, а при повторному порушенні - до 51 тис. грн із забороною керувати від 2 до 3 років.

Крім цього, до кримінальних проступків віднесено також некваліфіковані крадіжки, шахрайство, незаконні дії з наркотичними засобами без мети збуту, хуліганство тощо.

Розслідувати кримінальні проступки будуть службові особи підрозділу дізнання органу Нацполіції (дізнавачі). Розслідування буде проводитися у формі дізнання зі спрощенням процедури, включаючи скорочені строки, тобто не більше 72 годин з моменту повідомлення особі про підозру чи затримання, або в інших випадках на строк у строк до одного місяця.

У разі невідкладності, дізнавач має право оглянути місце події до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відібрати пояснення, провести медичне освідування, отримати висновок спеціаліста і зняти показання технічних приладів та технічних засобів, а також вилучити знаряддя вчинення проступку, речі і документи. Досить важливим елементом, що забезпечує невідворотність покарання за вчинення кримінального проступку є можливість затримати підозрюваного: до 72 годин – при вчиненні особою опору правоохоронцю, відмові припинити вчинення порушення, намаганні втекти; на 24 години – у разі, якщо особа нетвереза та може завдати шкоду собі або оточуючим.

Прокурор зобов'язаний не пізніше трьох днів після отримання повідомлення про підозру особі разом із матеріалами дізнання (а в разі затримання нетверезого підозрюваного - протягом 24 годин) здійснити одну із дій: закрити кримінальне провадження; повернути матеріали дізнавачу і подовжити строк дізнання; звернутися до суду з обвинувальним актом; за наявності ознак скоєння злочину направити кримінальне провадження для проведення досудового слідства.

Після отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку суд у п’ятиденний строк, а у разі затримання нетверезого підозрюваного - невідкладно призначає судовий розгляд. У випадку, якщо обвинувачений не оспорює встановлені обставини порушення і згоден з розглядом обвинувального акта, суд розглядає обвинувальний акт без розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Кафедра кримінального права, кафедра кримінального процесу,
відділ організації науково-дослідної роботи