Національна академія внутрішніх справ

Театральне мистецтво своїм корінням сягає глибини віків, коли людина вперше почала протиставляти своє індивідуальне «Я» своєму іншому «Я» – творчому, яке перевтілювалося і набирало нових психологічних граней, а тому мало змогу впливати на почуття інших: заставляти їх співпереживати, страждати, потішатися, радіти тощо. Принагідно згадаймо слова великого драматурга В. Шекспіра: «Все наше життя – гра, а люди в ній – актори» або «Весь світ – театр, а люди в ньому – актори! І кожен не одну грає роль». В оригіналі – All the world’s a stage, And all the men and women merely players: They have their exits and their entrances; And one man in his time plays many parts, His acts being seven ages.

Звісно, що театр як саме буття, інколи навіть неусвідомлено, живе в потаємних закутках наших душ, виявляючи себе по-різному в певних життєвих обставинах. А тому зв'язок людини і театрального мистецтва є органічним, природним, зумовленим вітальною сутністю особистості, зокрема під час набуття професійних знань і досвіду. Ось чому курсанти та студенти факультету № 3 є частими гостями Івано-Франківського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Івана Франка.

11 лютого курсанти та студенти мали чудову нагоду вкотре долучитися до незбагненного, феєричного світу перевтілення, переглянувши ліричну комедію «За дверима бажань» режисера Андрія Кирильчука. Вистава, поставлена за п’єсою А. Іванова «Божі кульбабки», розкриває різноманітні грані поняття «щастя». Головними героїнями є дві бабки-кульбабки, сестри-інтелігентки Мальвіна та Анастасія, які волею часу опинилися далеко поза контекстом сучасного світу. Вони видаються «непотрібними» в суспільстві, яким керують гроші та меркантильність. У спектаклі, що поєднує в собі гумор та сум, іронію та дотепність, зображено різницю між поколіннями, брак спілкування в час технічного прогресу та справжні цінності людського буття.

Без сумніву, вистава справила неабияке враження на світовідчуття молоді, які роблять свої перші кроки у доросле життя й часом є незахищеними перед буденними негараздами. Кожен із глядачів у театральному дійстві бачить свою частку внутрішнього світу, зіставляє власні переживання і судження, вибудовує життєву перспективу. І завдання театру – допомогти на цьому шляху зробити правильний вибір.

Факультет № 3, м. Івано-Франківськ