Національна академія внутрішніх справ

Сьогодні знову є нагода згадати про Чорнобильську трагедію і не тільки у зв’язку з Днем вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 29 листопада 2016 року відбулась знакова, світова подія в процесі ліквідації наслідків аварії на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС – закінчено будівництво нової арки, яка зробила його повністю безпечним на 100 років. Ця герметична конструкція, висотою 108 метрів і вагою 36 тисяч тон, захистить нас від викидів радіоактивних елементів. Президент України Петро Порошенко наголосив, що це – найбільша в світі рухлива конструкція, яка була побудована людством і подякував міжнародному співтовариству за допомогу в будівництві.

Весною, 26 квітня 1986 року, сталася найбільша у світі техногенна катастрофа, вибухнув 4-й реактор Чорнобильської АЕС, а уже в зимку 14 грудня 1986 року через 260 днів завершився перший найважливіший етап ліквідації аварії – побудований саркофаг, який до певної міри заспокоїв людство – атомного вибуху не буде.

Першим на боротьбу з вогнем вступили 85 пожежників, які за 6 годин ліквідували пожежу, 54 з них дістали високі дози опромінення й одразу були госпіталізовані. Уже в перших числах травня шестеро пожежників-героїв першими пішли з життя.

З 3 по 6 травня 1986 року пожежниками була проведена ще одна з найвизначніших операцій з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС – відкачування радіоактивної води. Потім – невпинна виснажлива робота по очищенню даху машинного залу від графіту та будівництво саркофагу.

Це були 9 місяців неймовірної цілодобової роботи незліченних тисяч людей різних спеціальностей від робочого до академіка. Над питаннями «приборкання» мирного атому працювали кращі вчені і спеціалісти практично зі всього світу. Оскільки ліквідатори аварії зустрілися з надзвичайно великим рівнем небезпеки, на допомогу їм були направлені роботи, але останні «відмовились» працювати постільки не були розраховані на такий високий рівень радіації. Тоді людина знову залишилась сам на сам із некерованим атомом і перемогла, правда ціною тисяч людських життів, каліцтв і хвороб, заради продовження життя на землі.

33 тисячі українських правоохоронців і пожежників, військовослужбовців внутрішніх військ та працівників міліції, брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. З першого дня аварії серед них були 283слухача та 12 співробітників Київської вищої школи МВС СРСР ім. Ф. Дзержинського, а також 192 курсанта та 25 співробітників навчального центру УВС Київського міськвиконкому. Їхня основна задача була забезпечити евакуацію населення Прип’яті та охорона держаних об’єктів і жилих будинків. Скажемо чесно, було не просто нести службу в непередбачуваних та екстримальних умовах, до яких практично ніхто не був готовий. В таких же екстремальних умовах несли службу також і решта чорнобильців, котрі нині працюють в академії. Про свій досвід служби ті трагічні дні кожен з них мав можливість поділитися на науково-практичній конференції яка відбулась 26 квітня в Національній академії внутрішніх справ.

Дякувати Богу більшість чорнобильців, хоч і з хворобами, прожили 30 років, які відділяють нас від трагічної дати. Однак, на жаль, станом на сьогодні 48 ліквідаторів академії пішли із життя. Вічна їм пам'ять.

Нині в академії працюють 46 учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також 49 потерпілих та 2 дружини померлих чорнобильців. Троє – із числа працюючих ліквідаторів (Заяць В.С., Колодій А.М., Колб О.Г.) виїжджали в числі зведеного загону КВШ МВС СРСР, один (Чернєй В.В.) із числа навчального центру УВС Київського міськвиконкому, інші несли службу в Чорнобильській зоні в різні терміни в період роботи в своїх попередніх підрозділах.

Варто наголосити, що особовий склад зведеного загону Київської вищої школи МВС СРСР як і особовий склад Навчального центру УВС Київського міськвиконкому, котрі працювали поруч, практично в перші ж дні аварії з честю виконали свій службовий обов’язок, як і кожен чорнобилець академії котрий брав участь у ліквідації чорнобильської катастрофи.

Ми пишаємося кожним із своїх побратимів- чорнобильців. Найголовніша наша заслуга це те, що нам не соромно дивитися в очі своїм рідним і кожному, з ким доводиться спілкуватися. Ми гідно виконали поставлені перед нами задачі.

Чорнобильці академії, за час служби в органах внутрішніх справ та участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, здобули великий професійний життєвий досвід, який з задоволенням передають молодому поколінню правоохоронців, беручи участь у їх професійному та патріотичному вихованні. Щорічно, мінімум два рази 26 квітня та 14 грудня вони зустрічаються із перемінним складом і в навчальних групах, і на курсах, і в наукових інститутах.

Керівництво Національної академії проявляє постійну увагу проблемам чорнобильців. Так, тільки у 2016 році три чорнобильці академії за ініціативи ректора Володимира Чернєя були нагороджені Почесними грамотами Верховної Ради України (пенсіонери Блінда Ігор, Добаш Леонід та працюючий Гончар Михайло). Окрім того, 25 нагороджені грамотами Української Асоціації «Чорнобиль» органів та військ МВС, 20 – грамотами Ради ветеранів МВС України, 15 – Почесними грамотами Союзу юристів України, а усі працюючі чорнобильці наказом ректора отримали грошову винагороду, кожен чорнобилець і працюючий, і пенсіонер отримав продуктовий набір від Українсько-турецького культурного центру «Сяйво». Волонтери із числа курсантів та студентів академії доставили кожному чорнобильцю, який за станом здоров’я не міг бути присутнім 26 квітня, продуктовий набір та вітальну листівку ректора академії.

26 квітня нами була підготовлена і проведена науково-практична конференція на тему: «Чорнобиль: катастрофа та уроки на майбутнє». Радою Асоціації «Чорнобиль» НАВС було ініційовано випуск книги спогадів «Чорнобиль: іспит на мужність» на сторінках котрої кожен чорнобилець мав можливість висловити свої спогади про ті трагічні дні.

Завершується 2016 рік – Рік вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оголошений Указом Президента України Петром Порошенком з нагоди відзначення 30-ї річниці Чорнобильської трагедії. Однак впевнений, цю трагедію не можна забувати щоб подібне ніколи не повторилось. Вірю, допоки будуть живі чорнобильці, ми будемо їх вшановувати як вшановуємо учасників Другої світової війни і учасників АТО, а тих кого серед нас сьогодні немає будемо пам’ятати.

Заяць В.С.,
Голова ради Асоціації
«Чорнобиль» НАВС