Національна академія внутрішніх справ

19 березня на базі Національної академії внутрішніх справ проведено Міжнародну науково-практичну конференцію «Особливості кримінальної юстиції за участю ветеранів: механізми ресоціалізації та реінтеграції», яка об’єднала представників органів державної влади, правоохоронних структур, наукової спільноти та громадянського суспільства для фахового обговорення одного з найскладніших викликів сучасності.

Захід організували Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство юстиції України, Міністерство у справах ветеранів України, Офіс Генерального прокурора, Національна поліція України, Національна академія внутрішніх справ, Державна кримінально-виконавча служба України та Центр міжнародного правового співробітництва (CILC). До роботи конференції також долучилися представники понад 30 громадських організацій, що засвідчує активний суспільний інтерес до теми й необхідність міжсекторальної взаємодії.

В умовах повномасштабної війни порушена проблематика набуває особливої актуальності. Українські військовослужбовці, які повертаються з фронту, постають перед низкою психологічних, соціальних і правових викликів. Частина з них потребує тривалої адаптації до мирного життя, а деякі можуть потрапляти в конфлікт із законом. Саме тому державі й суспільству необхідно сформувати системний підхід, який одночасно забезпечуватиме невідворотність покарання за вчинені правопорушення, повагу до подвигу захисників і захисниць України, а також ефективну превенцію – через своєчасну підтримку, реабілітацію, ресоціалізацію та створення умов для гідного повернення до цивільного життя.

Відкриваючи захід, ректор Національної академії внутрішніх справ генерал поліції третього рангу Руслан Сербин зауважив, що ця тема є надзвичайно актуальною як для держави загалом, так і для системи правоохоронних органів зокрема. «Сьогодні спікери й учасники конференції представляють владні інституції, заклади вищої освіти, наукові установи, правоохоронні органи як України, так і зарубіжжя. Академія активно реагує на сучасні виклики, зокрема шляхом створення на її базі хабу ментального здоров’я», – зазначив ректор.

У своїх виступах учасники акцентували на складності та багатовимірності проблеми. Заступник Міністра юстиції України Євген Пікалов наголосив, що кількість ветеранів, які з різних причин вчинили кримінальні правопорушення, збільшується: «Ця тема є не просто складною, а й кроссекторальною, адже охоплює всю систему кримінальної юстиції – від моменту вчинення правопорушення і до призначення покарання. Ми маємо синхронізувати наші дії і сформувати спільне бачення, адже ветерани заслуговують на індивідуальний підхід, що враховуватиме їхній життєвий досвід та обставини».

Представник Офісу Генерального прокурора Михайло Подоляк засвідчив необхідність формування цілісної ветеранської політики: «Ця проблематика потребує міжвідомчого підходу. Ветеранська політика має починатися з превенції, а діяльність державних органів – бути людиноцентричною. Ми маємо розуміти, що мета кримінальної відповідальності – це не лише покарання».

Заступник голови Київської обласної військової адміністрації Іван Добровольський зосередив увагу на поширених у суспільстві стереотипах щодо ветеранів і шляхах їх подолання: «Суспільство часто уявляє ветерана як узагальнений образ, однак насправді це люди з різним життєвим досвідом. Для держави стратегічно важливо розуміти причини їхньої поведінки, аналізувати ризики та своєчасно реагувати на них».

Радник Міністра внутрішніх справ України з питань ветеранської політики Дмитро Фінашин також відзначив важливість системної превентивної роботи: «Нам потрібно заздалегідь ураховувати всі фактори, які впливають на поведінку людини після війни, фіксувати їх і формувати ефективні рішення. Важливо розуміти, чи є правопорушення свідомим вибором, чи наслідком пережитого досвіду». Він також підкреслив роль інституційної підтримки, зокрема впровадження в системі МВС мережі фахівців з питань ветеранської політики, які забезпечують комунікацію та допомогу на місцях.

У межах конференції проведено кілька тематичних дискусійних панелей. Учасники обговорили гарантії захисту прав ветеранів у кримінальному провадженні, з урахуванням їхнього психофізичного стану, особливостей міжнародних практик ресоціалізації та реінтеграції засуджених ветеранів, а також ролі громадянського суспільства в реалізації програм адаптації та підтримки. Проаналізували питання пробації, профілактики правопорушень, протидії домашньому насильству, збору й аналізу статистичних даних, а також формування доказової бази для ефективних управлінських рішень.

До обговорення долучилися й міжнародні експерти – представники Нідерландів, Хорватії та Боснії і Герцеговини, які презентували досвід своїх країн у сфері роботи з ветеранами, зокрема щодо впровадження програм пробації, психосоціальної підтримки та травмоорієнтованого підходу.

Захід став платформою для відкритого діалогу між усіма дотичними сторонами – від правоохоронців і науковців до представників громадського сектору й міжнародних партнерів. За результатами конференції напрацьовані підходи узагальнено в рекомендаціях, які буде запропоновано для впровадження в діяльність державних органів.

Серед ключових пропозицій – удосконалення законодавства у сфері ветеранської політики, розроблення Концепції соціальної реабілітації засуджених ветеранів, запровадження безперервного реабілітаційного супроводу, а також обов’язкова фіксація статусу ветерана на всіх етапах кримінального провадження. Засвідчено необхідність урахування психофізичного стану ветеранів під час досудового розслідування і судового розгляду, розвитку програм пробації та реабілітації, а також упровадження спеціалізованого навчання для правоохоронців, прокурорів і суддів з питань роботи з цією категорією осіб.