Національна академія внутрішніх справ

Після здобуття Україною незалежності навчальний заклад перейшов у підпорядкування Міністерства внутрішніх справ суверенної держави.

Проголошення незалежності України, радикальні зміни в діяльності правоохоронних органів держави, потреба пришвидшення будівництва нової демократичної, соціальної, правової держави зумовили необхідність удосконалення системи підготовки кадрів для органів внутрішніх справ. З цією метою на базі Київської вищої школи ім. Ф.Е. Дзержинського та Київського філіалу Всесоюзного інституту підвищення кваліфікації працівників виправно-трудових установ МВС СРСР згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1992 року № 33 було створено Українську академію внутрішніх справ.

Академія взяла курс на нові напрями підготовки кадрів, науково-дослідної роботи, суттєве поліпшення організації діяльності навчального закладу. У спадок від закладів-попередників академія одержала не лише матеріальну базу, напрацьовану Київською вищою школою МВС СРСР і Вищими курсами МВС СРСР, а й кваліфіковані кадри науково-педагогічного складу, здобутки наукової, навчально-виховної та методичної діяльності, традиції активної участі в охороні громадського порядку, завдяки чому було забезпечено необхідні зміни та якісне вдосконалення всіх видів діяльності, зміцнення авторитету академії, її зв’язків з іншими науковими й навчальними закладами та правоохоронними органами, а також забезпечено подальше міжнародне визнання.

Начальником, а потім ректором академії було призначено генерал-майора міліції Віталія Івановича Розенка – заступника міністра внутрішніх справ України, начальника ГУМВС у м. Києві. 1994 року йому присвоєно звання генерал-лейтенанта міліції. 1996 року Верховна Рада України обрала В.І. Розенка суддею Конституційного Суду України, 1999 року йому було присвоєно звання генерал-полковника міліції. Тривалий час за сумісництвом він продовжував педагогічну діяльність в академії.

1994 року академію очолив генерал-майор міліції Ярослав Юрійович Кондратьєв – колишній начальник Управління карного розшуку МВС України, народний депутат України 12-го скликання, голова Комісії з питань правопорядку та боротьби зі злочинністю Верховної Ради. 1997 року йому було присвоєно звання генерал-лейтенанта міліції, а 2003 року – генерал-полковника міліції. 1998 року доцент Я.Ю. Кондратьєв захистив кандидатську дисертацію, і вже наступного року йому присвоєно вчене звання професора, а також обрано членом-кореспондентом Академії педагогічних наук України. На жаль, у квітні 2005 року в розквіті творчих сил Ярослав Юрійович передчасно пішов із життя.

В Українській академії внутрішніх справ 1992 року було введено посаду першого проректора, на яку призначили полковника внутрішньої служби Василя Івановича Шакуна. Він захистив кандидатську, а згодом – і докторську дисертацію, здобув учене звання професора, а 1997 року йому присвоїли спеціальне звання генерал-майора міліції.

Посаду заступника начальника школи з навчальної роботи, а потім посаду проректора академії з навчальної роботи в 1991–1995 роках обіймав Віктор Дмитрович Сущенко, а в 1995–1997 роках – Олександр Деонисович Тихомиров.

На посаду проректора з наукової роботи 1992 було призначено доктора юридичних наук, професора Анатолія Петровича Закалюка, 1994 – доктора юридичних наук, професора Михайла Васильовича Костицького, а 1996 – кандидата юридичних наук, доцента Віктора Дмитровича Сущенка (вчене звання професора присвоєно 2000 року).

Також було введено посаду проректора по роботі з особовим складом, на яку призначили полковника внутрішньої служби Олександра Федоровича Гіду, якому 1997 року присвоїли звання генерал-майора внутрішньої служби.

Значний обсяг робіт, пов’язаних зі службою, виконував проректор Микола Климентійович Павлівський, а матеріально-технічним забезпеченням відали проректор академії по тилу М.Ю. Тодоренко, а згодом – проректор академії з господарської частини Павло Михайлович Борута.

Наказом міністра внутрішніх справ від 15 лютого 1992 року Українську академію внутрішніх справ визнано головним закладом у галузі навчально-методичної діяльності. З метою реалізації завдань, поставлених перед академією, було створено Республіканський навчально-методичний центр.

З 1994 року започатковано перепідготовку та підвищення кваліфікації керівних кадрів органів внутрішніх справ на Вищих академічних курсах. За роки існування цих курсів пройшли перепідготовку та підвищили кваліфікацію понад 3,5 тис. керівників районних, міських й обласних ланок служб кримінальної і транспортної міліції, ДАІ, ДСО, міліції громадської безпеки та ін.

Лише впродовж 1992–1997 року в академії підготовлено понад 300 наукових розробок, зокрема 88 аналітичних, а також узагальнювальних документів, наукових оглядів, 36 проєктів нормативних актів, 116 пропозицій, 65 методичних, інструктивних та інших рекомендацій, 43 нові методики, програми, автоматизовані інформаційні системи, 9 технічних пристроїв, моделей, зразків обладнання. Служби МВС прийняли 107 наукових розробок з різноманітних питань управління та організації діяльності органів внутрішніх справ, методики й тактики боротьби зі злочинністю.

Знаменною подією в науковому житті академії стало започаткування 1996 року за ініціативою проректора з наукової роботи доктора юридичних наук, професора М.В. Костицького періодичного видання «Науковий вісник Української академії внутрішніх справ». Головою редакційної колегії журналу став ректор академії Я.Ю. Кондратьєв, головним редактором – член Національної спілки журналістів України А.В. Довбня. З появою цього періодичного видання наукові працівники, викладачі, ад’юнкти, здобувачі, а також автори кращих слухацьких наукових праць дістали можливість оперативно оприлюднювати результати своєї науково-дослідної діяльності. Наказом Вищої атестаційної комісії України журнал включено до переліку фахових видань, публікації в яких зараховують як наукові під час захисту кандидатських і докторських дисертацій.

З 1993 року в академії відповідно до рішення Атестаційної комісії Міністерства освіти України від 29 жовтня 1992 р. відкрито докторантуру, її закінчили, захистивши дисертації, вчені О.М. Джужа, В.С. Кузьмічов, В.К. Шкарупа, А.В. Іщенко, О.І. Остапенко, В.С. Медведєв, В.О. Шамрай, О.О. Підопригора та ін.

1996 року ВАК України створила в Українській академії внутрішніх справ спеціалізовану вчену раду для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук зі спеціальностей: 12.00.07 – теорія управління, адміністративне право і процес, фінансове право; 12.00.08 – кримінальне право і кримінологія, кримінально-виконавче право; 12.00.09 – кримінальний процес, криміналістика і судова експертиза. Ця вчена рада розглядала й кандидатські дисертації.

Її головою до квітня 1998 року був доктор юридичних наук, професор В.Г. Лихолоб, а згодом – доктор юридичних наук, професор В.І. Шакун; ученим секретарем з лютого 1991 року – кандидат юридичних наук, доцент В.І. Женунтій.

1995 року при академії було створено єдину в державі спеціалізовану раду для захисту таємних і цілком таємних дисертацій. Головою цієї ради було призначено доктора юридичних наук професора І.П. Козаченка; ученим секретарем – кандидата юридичних наук, доцента І.В. Сервецького.

1995 року завдяки підтримці ректора Я.Ю. Кондратьєва, проректорів В.І. Шакуна та О.Ф. Гіди у виші було створено ветеранську організацію. Упродовж 13-ти років її очолював академік П.П. Михайленко, а відповідальним секретарем і генератором ідей був О.С. Гордецький.

1994 року парадний розрахунок академії вперше взяв участь у Військовому параді на Хрещатику. Цю традицію продовжують донині.

У межах підготовки до святкування 75-річчя створення закладу було детально проаналізовано форми й методи освітньої та виховної роботи, традиції колективу, поновити в пам’яті імена славних співробітників.

Здійснена робота в період діяльності УАВС засвідчила готовність закладу освіти до осягнення нових вершин, а саме – набуття академією статусу національної.

Музей МВС України