Національна академія внутрішніх справ

Поезія – це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі
Ліна Костенко

22 березня в ННІ № 1 старшим викладачем кафедри юридичного документознавства Світланою Шутенко спільно з курсантами інституту проведено літературні читання, присвячені Всесвітньому дню поезії та 87-й річниці з Дня народження визначної української поетеси Ліни Василівни Костенко.

«Небагато є сьогодні в Україні особистостей, перед якими б так заклякали і журналісти, й політики, і вся українська спільнота. Але таких особистостей і не може бути багато» (матеріали газети «День»).

Курсанти із захопленням слухали непросту, наповнену багатьма трагічними моментами, історію життя Ліни Костенко. Її сходження до вершин мистецтва слова ускладнили і, водночас, визначили війна, післявоєнні лихоліття, тиск тоталітарної радянської машини. Однак, не зважаючи на будь-які несприятливі обставини, вона цілеспрямовано йшла обраним шляхом, який їй визначило власне серце і сумління.

Я вибрала Долю собі сама.
І що зі мною не станеться –
У мене жодних претензій нема
До Долі – моєї обраниці.

Її поезія – це неповторність, хвилююча жага правди, збурення людської свідомості, пробудження національної гідності. Її твори, творча особистість на довгий час стали «персонами нон ґрата» в літературному середовищі радянської України. Та попри офіційну цензуру поезія Ліни Костенко, її романи у віршах жили в «підпіллі», поширювалися у «самвидаві».

Це тоді були написані й «Берестечко», і «Маруся Чурай», і вірші, що склали книжки «Над берегами вічної ріки» та «Неповторність», за яку поетеса отримала Державну премію України імені Т. Г. Шевченка. За книжку «Інкрустації», видану італійською мовою, Ліні Костенко 1994 р. присуджено премію Франческа Петрарки, якою Консорціум венеціанських видавців відзначає твори видатних письменників сучасності. 1998 р. у Торонто Світовий конгрес українців нагородив Ліну Костенко найвищою своєю відзнакою — медаллю Святого Володимира. 2000 року Ліна Василівна стала першим лауреатом Міжнародної літературно-мистецької премії імені Олени Теліги.

Попри всі ці нагороди вона залишалась людиною не публічною, за неї промовляли її твори:

Популяція! Нація! Маси!
І сьогодні, і вчора, й колись
українського пекла гримаси
упеклися мені. Упеклись!
Весь цей розбрат, і рейвах, і ремство,
і віки безголів'я вогонь, -
хай він спалить усе це нікчемство,
українського пекла вогонь!

У літературній світлиці звучали поетичні твори Ліни Костенко у виконанні курсантів, і також пісні на її вірші, які виконує Ольга Богомолець. Не залишили байдужими слухачів і вислови поетеси щодо сучасної літератури, політики, мови тощо.

І в житті, як на полі мінному, я просила в цьому сторіччі
хоч би той магазинний мінімум:
— Люди, будьте взаємноввічливі!
І як би на те моя воля,
написала б я скрізь курсивами:
— Так багато на світі горя,
люди, будьте взаємнокрасивими!

Літературна зустріч завершилася показом відеороликів, у яких відомі українські актори (Богдан Ступка, Ніна Матвієнко, Володимир Горянський, Остап Ступка, Ольга Сумська) читають вірші Ліни Костенко.

ННІ № 1