Національна академія внутрішніх справ

Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучився, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
людей мільярди, і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!

Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія — це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.
Ліна Костенко

21 березня – Всесвітній день поезії – свято, яке відзначається щороку 21 березня та встановлено 1999 року ухвалою 30-ої сесії ЮНЕСКО.

«Поезія, – говориться в рішенні ЮНЕСКО, – може стати відповіддю на найгостріші і найглибші духовні питання сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї широку суспільну увагу. Крім того, Всесвітній день поезії повинен дати можливість ширше заявити про себе невеликим видавництвам, чиїми зусиллями, в основному, доходить до читачів творчість сучасних поетів, літературним клубам, що відроджують одвічну традицію живого поетичного слова».

Поезія не шукає легких шляхів, а шлях – до душі людської. Доторкнутись до краси, таїнства, ніжності, пристрасті, темпераменту та гостроти поезії мали змогу курсанти факультету № 3 (м. Івано-Франківськ) НАВС, відвідавши літературно-творчий вечір до Всесвітнього дня поезії, який відбувався 20 березня у муніципальному центрі творчості м. Івано-Франківська.

Курсанти мали змогу прослухати декламації поезій титанів українського народу Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі України та Ліни Костенко, а також насолодитись поезіями, які покладені на музичну основу. Усіх присутніх зачарувало виконання бандуристами пісень «Плавай, плавай лебідонько» і «Нащо мені чорні брови» на вірші Тараса Шевченка. Також курсанти познайомились із майстрами пера Прикарпаття Ярославом Ткачівським і Євгеном Бараном та їхніми творчими досягненнями.

У відвідувачів вечора залишились як позитивні враження, так і бажання творити красу у цьому світі. Не даремно, поет Роман Романюк сказав, що поезія – спосіб відірвати мить від плетениці часу, замкнути її на собі, створити так маленький світець».

Факультет №3, м. Івано-Франківськ