Національна академія внутрішніх справ

Третій тиждень листопада в Національній академії внутрішніх справ відзначився проведенням конкурсу для здобувачів вищої освіти на власне висловлювання «Навіщо мені як майбутньому поліцейському знати і вивчати українську мову», присвячений Дню української писемності та мови (за підтримки керівництва ННІ № 1).

У представлених творчих роботах курсанти сформували власний погляд та мовленнєвої компетенції для працівників Національної поліції. Кожен твір вартий уваги – і визначити кращого було просто неможливо. Учасники конкурсу показали свою зацікавленість темою, розуміння мовної ситуації в країні, здатність аналізувати й коментувати ті чи інші суспільно-політичні події, вміння висловити власні судження на основі фактів. Приємно відзначити, що молодь нашої Академії має своє бачення світу, і вміє висловити свої погляди на актуальне для кожного з нас питання, має сміливість говорити про те, бачення чого іноді не співпадає з нашою думкою, думкою старшого покоління. Слово цих юних дівчат та хлопців вільне та пронизане свободою, і торкнутися серця. Одна із учасниць конкурсу курсантка 310 н.г. ННІ № 1 Анжеліка Бєдна написала у своєму творі: «Я рада, що сьогодні людина, яка не знає української мови, стає неконкурентоспроможною». Мені як викладачеві нашого закладу хотілося б сказати, що мені не просто приємно працювати з такими курсантами, а й гордо. Хотілося б поділитися думками наших курсантів. І вашій увазі пропонуємо уривки з висловлювань, тема яких є близькою для кожного з нас.

Попенко Катерина, курсант 311 н. г. ННІ № 1

«На щастя, я маю честь нести горде звання поліцейського. Суворі будні та клопітка робота не заважають мені вивчати українську мову. Для чого я це роблю? Як на мене, це питання є доволі легким та очевидним. Моя професія вимагає від мене досконалого уміння спілкуватися з людьми. Для того, щоб мене розуміли, я повинна розмовляти грамотно, правильно висловлювати свої думки та змістовно надавати консультацію тим, кому це необхідно. «…вивчай українську мову і тобі не буде соромно дивитися у вічі людям, які прийшли до тебе за порадою.»

Зозуля Валентина, курсант 310 н.г. ННІ № 1

«На мою думку, даючи відповідь на це питання, потрібно розглянути два взаємодіючі аспекти: по-перше, значення державної мови для сучасного українця, по-друге, українська мова у житті поліції. Поліцейські мають говорити не лише «вченно», але й зрозуміло і гарно. Бо слово слідчого, патрульного, - сприймається як мовленнєвий закон. На мою думку, спілкування має бути чесним, діловим і високоморальним, щоб проникало в людську душу – в цьому його сила. Уміння спілкуватися з людьми не приходить само собою. Цьому треба наполегливо учитися. Я досі не можузрозуміти те, як люди, які виступають від іменні держави, розмовляють з народом не державною мовою. Я вірю, що ми, майбутні поліцейські, не осоромимо державу, виправдаємо надії, які покладає на нас народ».

Бондаренко Оксана, курсант 310 н.г. ННІ № 1

«…я вважаю, що поліцейський не може не знати українську мову. І не лише поліцейський, а й усі інші громадяни. Ми живемо в країні, де народ пережив складну і трагічну історію, постійно виборюючи право на самостійність, право на існування своєї мови. І тепер, коли ми нарешті маємо змогу вільно спілкуватися українською мовою на теренах незалежної України, дехто, чомусь, не хоче навіть знати рідну мову.»

Гребеник Сергій курсант 210 н.г. ННІ № 1

«Моя майбутня професія вимагає професіоналізму в усьому, адже бути грамотним, сміливим і компетентним поліцейським і при цьому не знати мови не можливо. Частенько по телевізору чую спотворені вислови стражів порядку, коли мова йде про злочини. Іноді за обвинуваченнями, статями, кодексами можна почути спотворену українську мову. На мою думку, українську мову треба вивчати, вдосконалювати свої знання протягом всіх курсів навчання в академії. Приємно, коли на вулицях Києва до тебе українською звертається поліцейський. Пролетять роки навчання в академії і я, молодий лейтенант, переступлю поріг відділення поліції на рідній Сумщині. Попереду складні завдання і випробування, слідчі дії. Знання та навички, здобуті в академії, звичайно стануть у нагоді, а досконале знання української мови зробить з мене справжнього поліцейського.»

Селезень Каріна, курсант 311 н. г. ННІ № 1

«Я, як майбутнє нашої держави, вивчаю українську мову, щоб вміти правильно говорити, згідно з нормами літературної мови, писати, свідомо добирати мовно-виражальні засоби відповідно до обставин і мети спілкування, будувати точні й логічні висловлювання. У своїй діяльності я маю дотримуватися загальноприйнятого етикету: використання типових формул вітання, прощання, побажання, запрошення тощо. Дуже важливе для поліцейського вміння сказати в переконливій формі потрібне слово у потрібний час. Кожен поліцейський повинен знати, що будь-яка мовленнєва помилка знижує дієвість викладу, а за певних умов може призвести й до небажаних наслідків, наприклад, при допиті злочинця чи спілкуванні зі свідком. Я закликаю всіх майбутніх поліцейських вивчати українську мову та спілкуватися нею, так як це, беззаперечно, підвищить рівень довіри населення тим людям, які розуміють її.»

Попфалуші Ярослав, курсант 310 н.г. ННІ № 1

«Кожен поліцейський повинен добре знати українську мову, обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим способам її дискримінації. Сучасні поліцейські повинні мати високу мовну культуру, виконувати поставлені завдання і бути освіченими.

Щоб ефективно захищати правопорядок і законні інтереси громадян, швидко і без ризику для оточуючих затримувати порушників закону, поліцейськиймає відповідати сучасним стандартам, і, насамперед, добре володіти державною мовою. Коли поліцейський стане зразком законності, тоді з лексикону пересічної людини назавжди зникне образливе «мусор», «лягавий», натомість виникне довіра та повага.

Невже ми, поліцейські України, не здатні пишатися своєю Батьківщиною? Мабуть, здатні. А для початку ми маємо вивчати українську мову. Якщо ми будемо говорити і думати рідною мовою, нас будуть поважати і в своїй, і в інших країнах. Хіба не так?! Я маю щиру впевненість в тому, що пройде час і українська мова не залишиться для всіх наших поліцейських лише державною мовою для службового використання, а стане мовою повсякденного спілкування. І нехай нам зараз не вистачає досвіду, він з часом прийде, знань, їх з часом опануємо, зате є величезне бажання стати новими, справжніми поліцейськими своєї країни.»

Сукманюк Андрій, курсант 310 н.г. ННІ № 1

«Поліція є представником органу влади і має бути взірцем для кожного громадянина України. Окрім цього, знання владою своєї державної мови, характеризує державу й на міжнародному рівні. Саме ми, майбутні поліцейські, формуємо власний народ та націю. Саме ми повинні показати високий рівень цивілізованості в той час, коли країна знаходиться в такій скрутній ситуації, коли кожен українець покладає надію саме на нову поліцію. Адже недаремно реформа націлила всю увагу громадян на нас, майбутніх поліцейських, бо в наших руках подальше життя цілого народу та нашої незалежної держави».

Литвинова Олександра, курсант 310 н.г. ННІ № 1

«Ось вже третій рік я з гордістю несу звання курсанта-майбутнього співробітника Національної поліції України. Сьогодні нашій державній мові потрібна наша духовна міць, любов до знань, справедливість, інтелігентність, наша національна самосвідомість.

Отже, нам як майбутнім працівникам поліції, беззаперечно потрібно вивчати українську мову і постійно удосконалювати свої знання. Вміння грамотно висловлювати свої думки, будувати змістовні речення дуже важливо як для поліцейського, так і для кожного громадянина нашої держави.

Спитай хоч раз себе, а хто ти є?
І в думах обізветься рідна мова,
Цією мовою луна ім'я твоє
Чому ж не поважаєм рідне слово?
Спитай хоч раз себе, навіщо мову вчити,
Відповідь в собі знайдеш швиденько
Якщо ти хочеш в Україні жити
Ти маєш знати мову,- мову неньки!
Усі ми люди,
Мова - то душа!
Душа народу, нації, країни
Не буде в голови посіяно зерна
Не проросте душевність в Україні!Я – українка, я пишаюсь цим
Моя країна найрідніша в світі
А мова наша чиста мов кришталь
Вона вартує найгарніших квітів!
Ми мову маємо оберігати,
Вивчати, суржик не вживати,
Книжок побільше українською читати,
Нові стежини в мові відкривати!
Я хочу українську мову знати,
Про це сказати можу я сміливо
Щоб діти наші голосно могли сказати:
Вивчати мову - то велике діло!
Як поліцейський, мушу я сказати,
Що рідну мову соромно не знати!
В наш час реформ і змін усіх в країні,
Вартує те лиш , що ти за людина!
В професії своїй ми маєм чітко знати:
Де й коли зворот застосувати,
Від грамотності нашої залежить,
Що скажеш ти і відповідь яку одержиш!
Професія є наша нелегкою,
Служити маєм з піднятою головою!
Любити мову, право поважати,
Щоб чесним й гідним поліцейським стати!»

Наталія Стратулат, завідувач кафедри юридичного
документознавства ННІ № 1