Національна академія внутрішніх справ

Здобуття закладом освіти статусу вищого активізувало процес оптимізації наукової роботи, що було вдало поєднано з навчальним процесом. Головним змістом цієї роботи стало розроблення засад правового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ, зокрема оперативно-розшукової, удосконалення боротьби зі злочинністю та організації охорони громадського порядку, а також наукового забезпечення навчального процесу. Зусилля спрямували на підготовку докторських і кандидатських дисертацій викладачів Київської вищої школи МВС.

Слухачів консультує доктор юридичних наук, професор
Клюшніченко Анатолій Петрович

У червні 1963 року в складі Київської вищої школи МОГП УРСР було створено науково-дослідний відділ. Його очолив професор П. П. Михайленко. На посади наукових співробітників були призначені: Ю. В. Александров, Б. А. Воронін, Й. А. Гельфанд, В. О. Кузнєцов, М. Т. Куц, В. Ф. Трегубов, О. О. Шевченко. Згодом, 1967 року, до складу підрозділу було приєднано редакційно-видавничий відділ (головний редактор – заступник начальника відділу А. М. Носенко, старший редактор – А. О. Крикунов, редактори – Ф. М. Динько та І. С. Радченко). Так було створено науково-дослідний та редакційно-видавничий відділ. Його очолювали заступники начальника школи з наукової роботи професори П. П. Михайленко (1963–1971), Є. О. Смирнов (1971–1977), Ю. І. Римаренко (1977–1992).

Відзнака Міжнародного фонду академіка П. П. Михайленка

У відділі в різні періоди працювали: заступниками начальника й одночасно головними редакторами – П. М. Назаров, А. М. Носенко, Ю. В. Александров, Г. Є. Фірсов, В. І. Антипов, О. І. Галаган; науковими співробітниками – К. В. Балабанов, В. М. Батюк, В. А. Бортник, В. О. Глушков, В. І. Женунтій, Г. Г. Забарний, Ю. Л. Заросинський, Р. А. Калюжний, А. І. Капітанський, П. П. Козлов, В. М. Кривоніс, П. К. Кривошеїн, Г. А. Кушнір, Л. Г. Литвин, К. А. Луценко, В. К. Окнян, В. В. Плотян, А. М. Решетар, Ю. В. Сокур, М. М. Скотар, О. Ю. Стародуб, О. О. Стеценко, В. Г. Сюравчик, Н. І. Титаренко, В. О. Швед, В. І. Шурдук, Л. В. Яркова; старшим інспектором – І. О. Крестьянінова; старшими лаборантами – Л. П. Осьмушнікова, Г. М. Козлова, В. А. Сілецька, І. Б. Воїнова, Н. Є. Лемпіцька та ін.

Для визначення мети й завдань, забезпечення організації, основних напрямів розвитку та вдосконалення наукової діяльності науково-педагогічного складу школи 1963-го, 1974-го, 1982-го та 1989 року затверджували Положення про науково-дослідну роботу в Київській вищій школі МВС СРСР. Було розроблено й затверджено Положення про службу наукової інформації КВШ. Зазначені документи надали можливість чітко організовувати наукові дослідження, посилити творчий зв’язок із практиками ОВС та вченими інших наукових установ. Це стосується і розробленої 1990 року моделі (професіограми) працівника органів внутрішніх справ, що на той час було першою спробою відомчого вищого навчального закладу реально сприяти розв’язанню кадровими апаратами й провідними службами органів внутрішніх справ МВС колишнього СРСР нагальних проблем у роботі з особовим складом.

Першою вагомою науковою працею, підготовленою колективом авторів під керівництвом П. П. Михайленка, була монографія «Из истории милиции Советской Украины» (1965). Видання було укладено на виконання рішення колегії МОГП УРСР. У книзі висвітлено діяльність міліції УСРР (УРСР) упродовж 1917–1964 років. До авторського колективу ввійшли такі науковці, як: Ю. В. Александров, Б. О. Воронін, Й. А. Гельфанд, В. О. Кузнецов, М. Т. Куц, П. П. Михайленко, П. М. Назаров, В. Ф. Трегубов. Видання стало першою спробою дослідження такого масштабу в цій галузі не тільки в Україні, а й в СРСР, що слугувало поштовхом для проведення аналогічних досліджень в інших республіках.

У процесі роботи над книгою було використано матеріали п’яти фондів Центрального державного архіву Жовтневої революції та соціалістичного будівництва УРСР (зараз – ЦДАВО України), фонди обласних архівів республіки, архівні документи МВС (тоді – МОГП) УРСР.

Систематично виходили друком збірники наукових праць, матеріали науково-практичних, науково-теоретичних і підсумкових конференцій. КВШ, поряд з Академією МВС СРСР, стала одним із тих вишів, яким було надано право видавати монографічні праці.

Упродовж 1960–1970 років кандидатські дисертації захистили: А. О. Крикунов, М. Л. Мельниченко, М. Т. Куц, А. М. Носенко, М. В. Володько, В. О. Попов, В. І. Моренець, В. Г. Яценко, Л. М. Руденко, І. М. Логвиненко, Ю. В. Александров, С. В. Трофімов. 1969 року докторські дисертації захистили В. Д. Бабкін і О. Д. Соловйов, а 1970 року – А. П. Клюшніченко. Зазначене сприяло як поліпшенню навчального процесу, так і підвищенню рівня наукових досліджень й авторитету школи.

1971 року кандидатські дисертації захистили Т. У. Воробейкова, П. В. Лихолат, А. В. Самойленко, А. І. Чабан, а 1972-го – А. Я. Дубинський, В. Ф. Захаров, П. П. Мозговий, В. О. Полушкіна, В. І. Попов, В. К. Сауляк, З. М. Сулейманова, Г. Є. Фірсов.

Різноманітнішими стали форми науково-дослідної роботи, зокрема із застосовуванням анкетування, узагальнень практичного досвіду, інтерв’ювання. Позитивною була практика виїзних засідань кафедр, спільних досліджень із практичними працівниками, підготовки проєктів нормативних документів для МВС, Верховного Суду, Міністерства юстиції тощо.

Група фахівців КВШ узяла участь у розробленні нових технічних приладів і методик їх застосування (під час розслідування злочинів, а також у навчальному процесі).

Салтевський Михайло Васильович, доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки, полковник внутрішньої служби

Так, професор М. В. Салтевський став автором винаходів: «Фотоапарат судово-метричний» (1971), «Спосіб ідентифікації магнітофонів» (у співавторстві з Л. І. Громовенком, 1976). Низку винаходів запропонував Ю. Ф. Жаріков, серед яких – «Спосіб ідентифікації апарату магнітного запису» (1988). За свої винаходи викладач кафедри оперативної техніки О. В. Рибальський був удостоєний звання лауреата Державної премії УРСР. Постановою Головного комітету Виставки досягнень народного господарства СРСР від 17 грудня 1980 року А. Н. Мосійчука за розроблення технічних засобів навчання було нагороджено срібною медаллю виставки.

КВШ МВС СРСР перетворилася на один із потужних відомчих наукових центрів країни. У ньому сформувалися наукові школи з проблем прав людини, адміністративної юрисдикції, криміналістики.

Також зусилля активно спрямовували на підготовку та проведення науково-теоретичних і науково-практичних конференцій, до участі в яких долучалися провідні спеціалісти з інших юридичних установ та організацій, споріднених навчальних закладів.

Науково-практичні конференції за ініціативою та за участю фахівців КВШ проходили й безпосередньо в практичних підрозділах органів внутрішніх справ.

Науковці КВШ брали участь у підготовці Юридичного словника (1974), коментарів до різних кодексів: Кодексу про шлюб і сім’ю (М. Т. Оридорога), Кодексу законів про працю (О. С. Гордецький), Кримінального кодексу (Ю. В. Александров, В. А. Клименко), Кримінально-процесуального кодексу (А. Я. Дубинський) та ін.

Дубинський Анатолій Якович, доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, полковник міліції

1971 року на базі школи було створено науково-дослідну лабораторію Всесоюзного науково-дослідного інституту МВС СРСР, яку очолив професор П. П. Михайленко (згодом – академік Академії правових наук України та низки установ Академії США). 1978 року її було реорганізовано у філіал цього інституту. 24 травня 1985 року Київський філіал Всесоюзного науково-дослідного інституту МВС СРСР було ліквідовано, а в складі КВШ створено науково-дослідну лабораторію, яку очолив А. П. Закалюк. У трьох її відділах працювали 47 осіб (34 – начальницького складу й 13 службовців).

Закалюк Анатолій Петрович, доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук України, заслужений діяч науки і техніки України, полковник внутрішньої служби

Науково-педагогічний склад Київської вищої школи протягом усіх років становлення та розвитку проводив напружену дослідницьку роботу в усіх наукових напрямах, пов’язаних із багатогранною діяльністю правоохоронних органів, удосконаленням законодавства, розробленням нових нормативно-правових актів.

Результати наукових досліджень у вигляді монографій, підручників, навчальних посібників, лекцій, наукових статей у збірниках наукових праць, тез доповідей і наукових повідомлень у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій готували до друку та публікували переважно в редакційно-видавничому підрозділі навчального закладу.

Загальне керівництво науковим і видавничим напрямами роботи здійснював заступник начальника школи з наукової роботи професор П. П. Михайленко. Функції головного редактора було покладено на заступника начальника відділу А. М. Носенка, старшим редактором призначено А. О. Крикунова. Обидва вони згодом захистили кандидатські дисертації. Функціонувала група оперативної поліграфії, у якій протягом тривалого часу працювали Б. А. Іванченко, Ю. І. Ушаков, Г. П. Ліщенко, згодом – В. О. Бєлий.

1972 року групу було розширено. Головним редактором став заступник начальника науково-дослідного та редакційно-видавничого відділу кандидат юридичних наук Ю. В. Александров. У групі працювали редактори Е. О. Голобородько, Ф. М. Динько, А. В. Довбня, О. Л. Пугачова, І. С. Радченко, згодом – Н. В. Кліпова, коректор З. Я. Можаровська, згодом – М. І. Полтавець. У 80-х роках редакторську роботу виконували Л. І. Єросова, М. М. Мелентьєва, М. І. Шпаковський. У групі працювали на посадах машиністки, старшого лаборанта, завідувача діловодства, коректора І. Б. Воїнова та В. О. Сілецька, вони виконували значний обсяг роботи з підготовки рукописів до друку.

1973 року заступником начальника науково-дослідного та редакційно-видавничого відділу й головним редактором було призначено кандидата юридичних наук Г. Є. Фірсова, а 1982 року – В. І. Антипова. Згодом на посаді головного редактора працював Я. П. Гуменний, О. І. Галаган (заступник начальника науково-дослідного та редакційно-видавничого відділу).

Однією з важливих ланок діяльності навчального закладу стала підготовка науково-педагогічних кадрів. Із цією метою на підставі наказу МВС СРСР від 15 травня 1970 року № 149 в КВШ було створено ад’юнктуру за чотирма спеціальностями.

У червні 1982 року керівництво КВШ звернулося з мотивованим клопотанням до Вищої атестаційної комісії при Раді Міністрів СРСР про створення спеціалізованої вченої ради для захисту кандидатських дисертацій у Київській вищій школі МВС. Наказом ВАК СРСР від 8 грудня 1982 року таку раду було створено строком на п’ять років.

Детальніше цю важливу віху розвитку наукового потенціалу НАВС буде висвітлено в наступній статті.

Науково-дослідна робота слухачів і курсантів активізувалася на початку 70-х років. У КВШ працювали наукові гуртки кафедр суспільних наук під керівництвом У. Л. Полякова, М. М. Волошаненко, Л. Д. Алексєєва, А. А. Лукашенка, В. М. Черевченка; загальноправових дисциплін під керівництвом Т. У. Воробейкової; оперативної роботи, який очолював А. Ф. Возний; кримінального права та процесу під керівництвом А. Ш. Якупова і М. В. Володька та ін.

Було створено наукове товариство слухачів, яким упродовж 15 років опікувався доцент М. В. Володько.

Володько Микола Васильович, кандидат юридичних наук, професор, старший радник юстиції

Згодом його справу продовжили старші наукові співробітники Г. А. Кушнір, Г. Г. Забарний, О. О. Стеценко, Л. Г. Литвин, С. А. Рожнова-Клеванська, А. І. Капітанський, С. М. Пугач. Значний обсяг організаційної роботи виконали старші наукові співробітники науково-дослідного та редакційно-видавничого відділу Київської вищої школи П. П. Козлов (70-ті – початок 80-х років), згодом – В. М. Батюк, Р. А. Калюжний.

Наукові праці членів товариства було представлено на Всесоюзний конкурс наукових робіт з юридичної, спеціальної та суспільствознавчої тематики, вони здобули високі відзнаки й найкращі відгуки. У жовтні 1973 року слухачі КВШ та їхні наукові керівники відвідали Москву, де їм вручили дипломи переможців конкурсу.

За найкращу організацію науково-дослідної роботи слухачів серед вишів системи МВС і КДБ Київську вищу школу МВС СРСР було нагороджено Перехідним прапором Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти СРСР і ЦК ВЛКСМ. Цей прапор нині зберігається в Музеї МВС України.

Протягом 1970–1991 років за результатами різних конкурсів на кращу наукову роботу КВШ здобула 15 медалей, 305 дипломів різного ступеня, понад 500 почесних грамот. Авторів 890 робіт було удостоєно спеціальних нагород.

За досягнуті успіхи в організації науково-дослідної роботи слухачів науково-педагогічний колектив отримав 26 всесоюзних дипломів і понад 100 грамот. Доцентів М. В. Володька й У. Л. Полякова було нагороджено, зокрема, почесними дипломами Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти СРСР і ЦК ВЛКСМ.

Відділ організації наукової діяльності та захисту прав інтелектуальної власності, Музей МВС України