Національна академія внутрішніх справ

Науково-педагогічні працівники НАВС спільно з науковцями МВС і краєзнавцями взяли участь в науковому заході «Шевченко у пам’яті поколінь» на батьківщині Великого Кобзаря

З нагоди відзначення 212-ї річниці від дня народження Т. Шевченка, а також ушанування 165 роковин з дня його смерті й перепоховання в Каневі на Чернечій горі 9 березня на Черкащині відбувся науковий круглий стіл «Шевченко у пам’яті поколінь».

Від Національної академії внутрішніх справ до заходу долучилися завідувач кафедри теорії, історії та філософії права навчально-наукового інституту права та психології, кандидат юридичних наук, доцент Максим Пендюра, доктор історичних наук, професор Володимир Щербатюк, кандидат історичних наук, доцент Дмитро Курас.

Також у круглому столі взяли участь: начальник управління медіамоніторингу й аналітичного супроводження Департаменту комунікацій МВС України, доктор філософії в галузі публічного управління та адміністрування, голова Звенигородської районної організації НСК України Андрій Загорулько, керівники й очільники закладів культури та освіти Шполянської територіальної громади Черкаської області, представники місцевих музеїв, зокрема Вільшанського філіалу Національного заповідника "Батьківщина Тараса Шевченка", медіа.

Зокрема, Андрій Загорулько, висвітлюючи відомості про рід Тараса Шевченка, обґрунтував свої узагальнення на основі архівних документів і спогадів, окремо розповів про дяка Павла Рубана – учителя малювання малого Тараса.

Професор Дмитро Курас представив результати дослідження науково-педагогічних працівників академії щодо життя і творчості Тараса Шевченка в контексті їх освітньої та просвітницької діяльності.

Своїми дослідженнями щодо нащадків Тараса Шевченка по брату Микиті – Левка й Ананія Шевченків та їх участі в Українській національній революції 1917–1921 років поділився професор Володимир Щербатюк. Присутні мали нагоду ознайомитися з новітніми дослідженнями щодо перших спроб розбудови 1917 року української військової авіації зусиллями Левка Шевченка.

Своєю чергою Максим Пендюра на основі досліджень сучасних науковців розповів про участь Федора Шевченка в поширенні української ідентичності серед українських полонених в австро-угорському таборі Фрайштадт упродовж 1915–1918 років. Також окреслив перспективи досліджень науково-педагогічних працівників кафедри теорії, історії та філософії права в галузі шевченкознавства.

Учасники заходу підсумували, що нині, як ніколи, слово Кобзаря є стрижнем української національної ідентичності, виявом генетичного коду українців. У часи, коли російські окупанти намагаються знищити Українську державу та її націю, постать Шевченка, його слово й ідеї трансформуються з поезії в дієву зброю – єдність і незламність українського народу.