Національна академія внутрішніх справ

У Національному університеті цивільного захисту України (м. Черкаси) 21 серпня 2025 року проведено науковий круглий стіл з міжнародною участю «Диджиталізація документів Галузевого державного архіву МВС: оприлюднення правди про злочини комуністичного тоталітарного режиму», у межах якого презентовано книгу «Голодомор 1932–1933 років: геноцид українського народу. Збірник документів і матеріалів» (за редакцією професорів Національної академії внутрішніх справ Володимира Щербатюка та Дмитра Кураса).

У роботі круглого столу взяли участь Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко й Державний секретар МВС Інна Ящук.

«Усвідомлюючи причини й наслідки трагічних для народу подій, – зауважив Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко, – ми повинні глибинно вивчати історію України й українського державотворення задля виховання молодого покоління. Маємо поважати свою історію, пам’ятати її та доповнювати через архіви й збереження пам’яті».

Державний секретар МВС Інна Ящук як голова редакційної колегії збірника зазначила, що до книги ввійшли унікальні документи та свідчення очевидців, які публікують уперше. Це важливо, адже оприлюднення архівних джерел викриває тяглість злочинів від комуністичного режиму до сьогодення, коли ворог і досі не відмовляється від злочинного задуму – не допустити вільного існування українського народу.

У презентації взяли участь науково-педагогічні працівники Національної академії внутрішніх справ і співавтори збірника Андрій Загорулько, Максим Пендюра, Володимир Щербатюк, Дмитро Курас, Олена Шкуратенко, Юрій Сокур, Дмитро Байкєніч.

Модератором заходу був відповідальний за випуск книги, доктор філософії в галузі публічного управління та адміністрування, начальник управління медіамоніторингу та аналітичного супроводження Департаменту комунікації МВС України Андрій Загорулько.

Він висвітлив особливості підготовки видання, розповів про інформативність архівних документів кримінальних справ, що ввійшли до книги та відображають глибину трагедії українського народу 1932–1933 років, цинічності й жорстокості радянського режиму щодо українців.

Науковий редактор й упорядник збірника, доктор історичних наук, професор Володимир Щербатюк окреслив етапи створення книги, що розпочалося в співпраці Міністерства внутрішніх справ і Національної академії внутрішніх справ з опрацювання науково-педагогічними працівниками академії кримінальних справ фонду 32 Галузевого державного архіву МВС України. Узагальнюючи напрями дослідження Голодомору, він наголосив, що ця трагедія є геноцидом українців, а основним джерелом дослідження є саме архівні документи. Водночас зауважив, що важливо залучати матеріали з місцевих краєзнавчих музеїв, де зберігаються зібрані раніше спогади очевидців. Професор Володимир Щербатюк акцентував на доцільності вивчення Голодомору 1932–1933 років як геноцидної політики радянського режиму щодо українців у контексті інших голодоморів – 1921–1923 і 1946–1947 років, необхідності досліджувати цю трагедію комплексно, використовуючи критерії оцінок інших наук: соціології, психології, медицини, географії тощо.

Співавтор видання, голова Національного агентства Республіки Молдова Ігор Кашу розповів про значення документів архівів Молдови для дослідження голоду на її території в 1932–1933 роках і як засобу впровадження в життя колективізації – цілеспрямованої політики тогочасного радянського режиму.

Кандидат юридичних наук, доцент Юрій Сокур, акцентуючи на аналітичній довідці на основі опрацьованих кримінальних справ фонду 32 ГДА МВС, повідомив, що кваліфікацію за вчинення злочину проти життя та здоров’я особи, умисного вбивства здійснювали за ознаками майнового злочину – розбою, де чужим майном вважали життя, тіло потерпілого. Підлаштовували це з метою підвести покарання до вищої міри, адже за умисне вбивство було передбачено 10 років позбавлення волі, а за розбій – позбавлення життя через розстріл. Юрій Сокур, висвітлюючи цинізм радянського режиму, наголосив, що ці вироки видавали як засіб «соціального захисту» проти тих, хто, не погоджуючись із політикою колективізації, не йдучи працювати в колгоспи й нібито навмисне вдаючись до канібалізму, становили шкідливий елемент для суспільства.

Співавтор книги, військовослужбовець НГУ, кандидат історичних наук Дмитро Байкєніч висвітлив практичний аспект видання. Зокрема, він зазначив, що документи відображають події, що передували Голодомору, а також його безпосередній перебіг. Найбільш презентативні з них уміщено до четвертого розділу збірника. Для зручності огляду документів та їх друку під кожним із них міститься покликання на номер кримінальної справи, у якій документ знаходиться. Серед них – посвідчувальні документи, документи, які відтворюють реалії фіскальної політики й оподаткування, документи про облік смертності тощо.

«Важливо активно залучати молодь до вивчення Голодомору 1932–1933 років», – зауважив завідувач кафедри теорії, історії та філософії права навчально-наукового інституту права та психології Національної академії внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент Максим Пендюра. Адже це вагомий внеском у збереження національної пам’яті українського народу та протидія забуттю. Водночас Максим Пендюра відзначив, що ініціативу професора Василя Сокура з дослідження Голодомору 1932–1933 років підтримали професори Олександр Кузьминець, Валерій Калиновський, і нині в співпраці з МВС до роботи активно долучаються професори Володимир Щербатюк, Олена Шкуратенко, Юрій Сокур, Дмитро Курас, Андрій Загорулько.

В обговоренні проблематики круглого столу також взяли участь представники Національного музею Голодомору-геноциду, Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті, Національної спілки краєзнавців України, Черкаської обласної державної адміністрації, науковці, співробітники університетів, бібліотек, музеїв й архівних установ Черкас.

Електронна версія книги доступна на вебпорталі МВС, а друковані примірники отримали університети, бібліотеки та наукові установи.

ЕЛЕКТРОННА ВЕРСІЯ КНИГИ