Національна академія внутрішніх справ

Одинадцять. Саме стільки рекомендацій для отримання дипломів з відзнакою в навчальному 2025/2026 році підготувала кафедра кримінального процесу за результатами діяльності наукового гуртка ім. професора Сергія Стахівського випускницям, які вже встигли заявити про себе далеко за межами навчальних аудиторій. Конференції в Генті та Більбао, наукові публікації у фахових виданнях Чехії та Великої Британії, стажування в семи областях країни — від Закарпаття до Донеччини. За кожним із цих маршрутів – конкретне ім'я, конкретний вибір і конкретна мета.

Це не рейтинг і не список відмінниць. Це зріз покоління, яке приходить у правоохоронну систему з іншою оптикою: наукове мислення замість шаблону, міжнародний контекст замість локальної перспективи, дослідницький азарт замість формального підходу.

Ті, хто обирає маршрут сам

Кожна випускниця чітко знає, чому обрала саме цей напрям, саме цю територію, саме цю тему дослідження.

Леся Коршак іде в Закарпатську область, туди, де вже служать її старші брати. Для неї це не інерція, а усвідомлений вибір, сімейна історія стає професійною. У її доробку – перемоги на Конкурсі наукових робіт МВС, участь у міжнародних і всеукраїнських конференціях. Науковий фокус – захист прав військовополонених, тема, яка в умовах повномасштабної війни набуває критичного значення. А ще титул «Віцеміс Академія».

Валерія Кузнєцова повертається в Могилів-Подільський, щоб працювати слідчою саме там, де минуло її дитинство. Тема її наукових пошуків – протидія злочинності в умовах воєнного стану, не абстрактне формулювання, а відповідь на реальність, у якій живе країна. Призер численних конкурсів, вона формулює свій підхід просто: «Кожна поразка – лише крок до успіху». Для людини, яка обирає слідчу роботу в час війни, це звучить не як мотиваційний лозунг, а як робоча установка.

Александра Стельмах стажується на посаді слідчого і планує нести службу на Житомирщині. Постійно здає кров як донор. Її дослідний інтерес – участь дітей у кримінальному провадженні, одна з найчутливіших і найменш досліджених тем на перетині права й дитячої психології.

Географія без кордонів

Окремий сюжет – міжнародний вимір. Для частини випускниць наукова діяльність давно перестала бути внутрішньоакадемічною справою. Софія Мех публікується за результатами конференцій у Генті й Більбао. Напрям її наукового пошуку – захист прав малолітніх потерпілих, що звучить однаково гостро і в Бельгії, і в Україні. Зараз стажується як дізнавач у столичному Головному управлінні поліції.

Вікторія Пилипченко – авторка статті у фаховому чеському виданні, доповідачка конференцій в Оломоуці та Ньюкаслі. Стажується на Рівненщині. На питання про головну місію відповідає без пафосу: «Лишатися Людиною». Для майбутнього слідчого, яка щодня матиме справу з найтемнішими сторінками людських історій, це не банальність, це стратегія виживання в професії.

Анна Коваль стажується в органах досудового розслідування, беручи участь у конференціях і круглих столах щодо взаємодії правоохоронних органів у секторі безпеки й оборони.

Олександра Мальцева готується стати криміналістом у Києві. Пройшла воркшоп з процесуального інтерв'ю від Міжнародної організації JustGroup, це інструмент, який активно впроваджується в Україні. Її дослідницький фокус – розслідування злочинів, пов'язаних із торгівлею людьми. Тема, де потрібні не лише юридичні знання, а й розуміння міжнародних механізмів.

Ті, хто вже працює

Три випускниці не чекають розподілу, вони вже в системі.

Христина Олексин – слідча в Івано-Франківській області, яка поєднує службу із заочним навчанням. Стипендіатка конкурсу імені Дениса Монастирського, авторка статей у виданнях категорії «Б». Вона проводить бінарні заняття для курсантів і навчальні сесії для підрозділів ДСНС. Тобто вже не лише вчиться, а й вчить.

Вікторія Лазоренко працює слідчою на Черкащині. Ольга Сенюк – в Івано-Франківській області.

Дарія Ковальова розпочинала в Покровському районному управлінні поліції на Донеччині – одному з найскладніших регіонів країни, згодом продовжила службу дізнавачем у Києві. Їхні кредо «Fortes fortuna adiuvat», «Ubi veritas, ibi iustitia», «Dura lex, sed lex» – це не красиві фрази для соціальних мереж. Це координати, за якими вони щодня звіряють рішення. Вікторія, Ольга та Дарія вже отримали дипломи магістрів за спеціальністю «Право».

Що за цим стоїть

Одинадцять рекомендацій кафедри кримінального процесу за результатами роботи наукового гуртка ім. професора Сергія Стахівського. Це статистика, але за нею – модель підготовки, яка справді працює. Випускниці, які ще до отримання диплома мають міжнародні публікації, досвід стажувань у практичних підрозділах і дослідження на теми, що відповідають актуальному порядку денному країни. Це вже не виняток, а тенденція.

Національна академія внутрішніх справ демонструє, що правоохоронна освіта може забезпечити підготовку не просто дисциплінованих виконавців, а аналітиків, дослідників і професіоналів зі світоглядом міжнародних масштабів. Людей, для яких диплом з відзнакою – не фініш, а точка для впевненого старту.