Національна академія внутрішніх справ

За такою назвою в Інституті управління державної охорони України Київського національного університету імені Тараса Шевченка 25 червня 2019 року відбулося засідання наукового круглого столу.

Захід відкрив вітальним словом начальник Інституту УДО України, заслужений юрист України О.С. Литвиненко. Головував на засіданні перший заступник начальника Інституту С.М. Пугач.

У роботі круглого столу взяли участь провідні фахівці із закладів вищої освіти міста Києва.

З доповіддю «Історичні форми спецслужб у контексті українського державотворення» виступив головний науковий співробітник лабораторії наукового забезпечення діяльності управління Інституту УДО України, доктор історичних наук, професор Д.В. Вєдєнєєв.

Про теоретико-політичні передумови виникнення української державницької традиції розповів доцент кафедри політичних наук Київського національного університету будівництва і архітектури, кандидат історичних наук, доцент А.В. Панібудьласка.

Жвавий інтерес у присутніх викликала доповідь старшого викладача кафедри педагогіки, психології, медичного та фармацевтичного права Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика Л.Г. Юрковської щодо конституційно-правового виміру сучасної реформи в Україні в галузі охорони здоров’я.

Професор кафедри психології охоронної діяльності Інституту УДО України, кандидат юридичних наук, доцент О.Б. Горова окреслила проблеми інвалідності в Україні.

Ретроспективний аналіз конституційного процесу в Україні здійснила професор кафедри гуманітарних та загальноправових дисциплін Інституту УДО, кандидат історичних наук, доцент Л.М. Хойнацька.

Цікавими виявилися магістерські наукові дослідження «Спроби відновлення Української держави в роки Другої світової війни» (доповідач – І.О. Денисенко) і «Діяльність Української Гельсінської спілки» (доповідач – В.В. Самоткал).

Від Національної академії внутрішніх справ у роботі заходу взяв участь професор кафедри історії держави та права, доктор історичних наук, професор В.М. Щербатюк. У його доповіді «Місцеві селянські республіки як форма селянської автономної моделі влади. До питання українського державотворення 1917–1921 років» ішлося про те, що виникнення Баштанської, Висунської, Гуцульської, Гуляйпільської, Команчанської, Лемко-Русинської, Медвинської, Мліївської, Сумської, Чигиринської та інших селянських республік стало об’єктивним тогочасним історичним процесом, складовою селянського повстанського руху 1917–1920 років. Доповідач акцентував увагу на тому, що це водночас стало наслідком упровадження панівними режимами нетрадиційних форм господарювання й укладу життя селян, що відрізнялися від усталених вікових традицій боротьбою за владу та прагненням селян захистити себе. Професор В. Щербатюк аргументував, що під час Української революції 1917–1921 років селянство було однією з рушійних сил і могло відстояти відновлену 1917 року незалежність України. Проте такі виступи були переважно стихійними, а центральна українська влада, не вирішивши земельне питання, не мала змоги спрямувати революційний потенціал українських селян.

Кафедра історії держави та права