Національна академія внутрішніх справ

Коли в липні 1994 року я вступив до Академії – це був крок до продовження династії співробітників правоохоронних органів, але ближче до випуску я цілком усвідомив усю важливість і глибокий сенс навчання в Alma мater, відчув, що хочу залишитися тут – у місці, де сформувався мій світогляд, я отримав важливі знання і залишилося ще чимало неохопленого ними, з новими якостями характеру та мислення, прищепленим прагненням до наукового пошуку.

Один з найвідоміших німецьких письменників XX століття Еріх Марія Ремарк писав: «У кожного є такі місця, забути про які неможливо хоча б тому, що там повітря пам’ятає твоє щасливе дихання…» Для мене таким місцем стала Національна академія внутрішніх справ, зокрема рідний навчально-науковий інститут № 3.

Сьогодні наша Академія – це поєднання традиційних цінностей і сучасних методів викладання, це можливість здобувати високого рівня освіту, щоб стати справжнім професіоналом своєї справи.

Студентські роки – один з найяскравіших і найнезабутніших періодів нашого життя. Саме в цей час, розширюючи власний світогляд, ми пізнаємо, що таке справжні людські цінності, дружба, справедливість... Я безмежно щасливий, що ці роки проводжу в закладі вищої освіти, який має вікову історію становлення. Люди, що працюють тут, повсякчас підвищують авторитет і примножують здобутки академії. Усі ми, сповнені гордістю, промовляємо: наша alma mater – Національна академія внутрішніх справ.

Кожна людина намагається чогось досягти у своєму житті, удосконалити себе, розкрити внутрішній потенціал для нових звершень. Завдяки Національній академії внутрішніх справ я не лише здобув вищу освіту та отримав улюблену роботу, а й став педагогом, науковцем та керівником.

Головне надбання Національної академії внутрішніх справ як провідного закладу вищої освіти МВС України та справжній її скарб – це кадровий потенціал. Кажуть, що немає професій величніших, ніж професії лікаря та вчителя: лікар зцілює тіло, а вчитель формує та виховує душу.

Тож за що ми вдячні рідній Академії? За престижність місця роботи, гідну оплату праці, цікаве спілкування та захопливу кар’єру – саме таку відповідь доведеться почути найчастіше. Але є ще дещо.

Хочу щиросердно подякувати всьому професорсько-викладацькому колективу та керівництву Академії за те, що здійснилася моя мрія стати офіцером Збройних сил України.

Академіє! Із синівською любов’ю я вдячний тобі за крила, що дала мені за роки навчання. Саме вони спрямували мене із твого гнізда в широкий світ надій та сподівань, реалізації мрій і творчих пошуків. Крила на мої плечі лягли офіцерськими погонами.

100-річний ювілей рідної Alma Mater є чудовою нагодою озирнутися на пройдений шлях, проаналізувати зроблене…